Олександр Анатолійович Стишов
ORCID ID: 0000-0001-6192-255X
д-р філол. наук, професор,
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2025.27.168-183
АНОТАЦІЯ
У статті простудійовано низку тематичних груп екзотизмів, що все активніше проникають в українську мову та збагачують її лексико-семантичну підсистему. Дослідження виконано на матеріалі друкованих і електронних масмедіа та інтеренет-дискурсу (соціальні мережі, форуми, блоги, чати, гостьові книги, пошукові сайти тощо) першої чверті ХХІ сторіччя. Останні в названий період є потужним комунікативним середовищем, у якому постійно з’являються й активно функціонують нові некодифіковані лексичні одиниці. З-поміж них предметом уваги стали різноманітні екзотизми. Зібрано й проаналізовано значний масив таких одиниць, які є результатом активізації процесу міжкультурної комунікації в сучасному глобалізованому й інформатизованому світі. Виявлено й предствавлено основні причини активізації використання екзотизмів у названих дискурсах. У статті на значному матеріалі (понад 190 слів, зафіксованих протягом 2000–2025 років у масмедійній та інтернетній комунікації, із понад 30 мов) детально проаналізовано екзотизми таких тематичних груп, як: позначення страв і напоїв, номінації закладів харчування, назви осіб, спортивні реалії та поняття, номінації побутових реалій. Серед останніх виділено підгрупи, а саме: національне вбрання різних народів, екзотичні головні убори, одиниці для назв взуття, слова для опису меблів і інтер’єру різних етносів, кухонне приладдя та начиння. Зібраний чималий пласт ілюстративного матеріалу засвідчив, що екзотизми, які на сьогодні зафіксовані автором в українськомовних масмедіа та інтернет-дискурсі, різні за джерелами походження, чисельністю, активністю вживання та ін. Передбачаємо, що й надалі дифузія екзотизмів в українську мову буде ще інтенсивнішою.
Перспективним уважаємо подальше вивчення інших груп екзотичної лексики на позначення будівель та їх частин, культури й мистецтва, звичаїв і обрядів, релігійних реалій і понять, грошових одиниць та ін.
Ключові слова: мова, екзотизми, масмедіа, інтеренет-дискурс, тематичні групи.
Література:
- Головач, Т. М. (2016). Екзотизми як маркери міжкультурної комунікації (на матеріалі сучасних англомовних медіатекстів) (Дис. канд. філол. наук). Львів.
- Голубовська, І. О. (2022). Сакральний числовий код у міжмовному і міжкультурному аспектах (на матеріалі українських і китайських числівників). Studia Linguistica, 21, 20–30.
- Павлушенко, О. А. (1995). Екзотична лексика сучасної української літературної мови: джерела, семантика, функції (Автореф. дис. канд. філол. наук). Київ.
- Стишов, О. А. (2024). Екзотизми на позначення їжі в українськомовних масмедіа та інтернет-дискурсі ХХІ сторіччя. Studia Linguistica, 25, 148–166.
- Тараненко, О. О. (2004). Екзотизм. В Українська мова: енциклопедія (2-ге вид., випр. і допов., с. 170). Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана.
- Шаповалова, Л. О. (2010). Поняття побуту: сутність та структура. Гуманітарний вісник ЗДІА, 42, 131–137.
- Clyne, M. (2003). Dynamics of language contact: English and immigrant languages. Cambridge: Cambridge University Press.