ROLUL JUCAT DE UNIVERSITATEA DIN CERNĂUŢI  ÎN DEZVOLTAREA SLAVISTICII ROMÂNEŞTI

Mârza Radu, lector univ. dr.

Universitatea Babeş-Bolyai Facultatea de Istorie şi Filosofie

2011.– Vol. 5 : 301-308pdf

Lucrarea de faţă se ocupă de şcoala de slavistică de la Cernăuţi de la sfârşitul sec. al XIX-lea şi începutul sec. XX şi rolul ei în dezvoltarea slavisticii româneşti. Premisa de la care se porneşte este aceea că în această epocă Universitatea din Cernăuţi era parte a sistemului universitar al Monarhiei Austro-Ungare, ceea ce este vizibil în corpul profesoral, cursuri, idei, cărţi şi studenţi. Lucrarea atrage atenţia asupra catedrelor universitare de slavistică (catedra de filologie comparată a limbilor slave, catedră de limba şi literatura slavă bisericească, catedra de istorie est-europeană şi catedra de istorie sud-est-europeană) şi asupra celor mai importanţi profesori: Emil Kałužniacki, Eugen Kozak, Wladimir Milkowicz. Este evidenţiată figura lui Ion Nistor (istoric al Bucovinei şi profesor pentru o scurtă vreme la Universitatea din Cernăuţi) şi Silviu Dragomir (slavist şi medievist, student la Universitatea din Cernăuţi).

Cuvinte-cheie: slavistică românească, Universitatea din Cernăuţi, catedre de studii slave, Bucovina, Moldova.

У статті Раду Мирза, доктора філософії, лектора історико-філософського факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойяй (Румунія) “Роль, яку відіграв Чернівецький університет у розвитку румунської славістики” говориться про чернівецьку славістичну школу кінця ХІХ-початку ХХ ст. та її роль у розвитку румунської славістики. Відправним моментом є факт входження за тієї доби Чернівецького університету до університетської системи освіти Австро-Угорщини, що відображено викладацьким складом, дисциплінами, науковими ідеями, відповідними книжками, студентами. У праці подано відомості про викладачів славістики того часу, що працювали на кафедрах порівняльної граматики  слов’янських мов, старослов’янської мови і літератури, східноєвропейської історії, південно- і східноєвропейської історії, зокрема про найвизначніших тодішніх професорів: Еміля (Омеляна) Калужняцького, Євгена Козака, Владіміра Мікловіча. Виокремлено постать Йона Ністора, історика Буковини та професора протягом нетривалого часу Чернівецького університету, а також Сільвіу Драгоміра, студента Чернівецького університету, відомого славіста та медієвіста.

Ключові слова: румунська славістика, Чернівецький університет, кафедри слов’янської філології, Буковина, Молдова.

В статье Раду Мирза, доктора философии, лектора историко-философского факультета Клужского университета имени Бабеша-Бойяи (Румыния) “Роль Черновицкого университета в развитии славистики” повествуется о славистической школе в Черновцах конца ХІХ-начала ХХ вв. и её значении в развитии румынской славистики. Отправным пунктом является факт вхождения на ту пору Черновицкого университета в университетскую систему образования Австро-Венгрии, что отображено преподавательским составом, читаемыми дисциплинами, научными идеями, соответствующими книгами, студентами. В работе подаются сведения о преподавателях славистики того времени, которые работали на кафедрах сравнительной грамматики славянских языков, старославянского языка и литературы, восточноевропейской истории, южно- и восточноевропейской истории, в частности, говорится о самых значительных личностях: Эмиль (Емельян) Калужняцкий, Евген Козак, Владимир Миклович. Отдельно выделена фигура Иона Нистора, историка Буковины и на протяжении небольшого периода времени профессора Черновицкого университета, а также Сильвиу Драгомира, студента Черновицкого университета, известного слависта и медиевиста.

Ключевые слова: румынская славистика, Черновицкий университет, кафедры славянской филологии, Буковина, Молдова.

The present article discusses the school of Slavic Studies in Chernivtsi [Cernăuţi] at the turn-of-thecentury and its role in the development of Romanian Slavic Studies. The analysis starts from the premise that in this period the University of Chernivtsi was part of the Austro-Hungarian Monarchy’s higher-education system, which was visible in the teaching staff, courses, ideas, books, and students. It focuses on the departments of Slavic Studies (comparative philology of Slavic languages, Old Church Slavonic language and literature, East-European history, and Southeast-European history) as well as on the most important professors: Emil Kałužniacki, Eugen Kozak, and Wladimir Milkowicz. It also emphasizes the activity of Ion Nistor (historian of Bukovina and professor at the University of Chernivtsi for a short time) and Silviu Dragomir (slavist and medievalist, student at the University of Chernivtsi).

Key-words: Romanian Slavic Studies, University of Chernivtsi, departments of Slavic Studies, Bukovina, Moldavia.

Bibliografie:

  1. Bogdan Damian P. Emil Kalužniacki şi scrierea chirilică la români // Românoslavica, v.I. – Praga, 1948. – P. 11–39.
  2. Bogdan Damian P. Texte slavo-române în lumina cercetărilor ruseşti // Relaţii romîno-ruse în trecut. Studii şi conferinţe. – Bucureşti: Academia R.P.R. Institutul de Studii Romîno-Sovietic, 1957. – P. 248–291.
  3. Grecu Vasile. Ion I. Nistor ca istoric // Omagiu lui Ion I. Nistor. 1912–1937. – Cernăuţi: Tiparul Glasul Bucovinei, 1937. – P. 22–48.
  4. Hasdeu Bogdan Petriceicu. Wickenhauser // Revista Nouă, IV. – 1891, 2–3. – 42 p.
  5. Hausleitner Mariana. Die Rumänisierung der Bukowina. Die Durchsetzung des nationalstaatlichen Anspruchs Grossrumäniens 1918–1944. – München: R. Oldenbourg Verlag, 2001. – 497 p.
  6. Ion Nistor (1876–1962). Volum îngrijit de Al. Zub la împlinirea a trei decenii de la moartea istoricului şi omului de stat. Cu tabel cronologic, bibliografie şi indice de Mihai-Ştefan Ceauşu. – Iaşi: Ed. Universităţii “Al.I. Cuza”, 1993. – 147 p.
  7. Iorga Nicolae. Note critice asupra culegerilor de documente interne româneşti. – Bucureşti: Stabilimentul Grafic I.V. Socecu, 1903. – 34 p.
  8. Jagić Vatroslav. Emil Kalužniacki // Archiv für slavische Philologie. – 1918. – P. 280–285.
  9. Leitsch Walter, Stoy Manfred. Das Seminar für osteuropäische Geschichte der Universität Wien, 1907–1948. – Wien-Köln-Graz: Hermann Böhlau, 1983. – 304 p.
  10. Livezeanu Irina. Cultură şi naţionalism în România Mare, 1918–1930. Traducere din engleză de Vlad Russo. – Bucureşti: Ed. Humanitas, 1998. – 390 p.
  11. Mândruţ Stelian. Ion I. Nistor, doctor în filosofie al Universităţii din Viena (1909) // Anuarul Institutului de Istorie “A.D. Xenopol”. – XXXIV. – 1997. – P. 341–354.
  12. Mihăilă Gheorghe. Studii de lexicologie şi istorie a lingvisticii româneşti. – Bucureşti: Ed. Didactică şi Pedagogică, 1973. – 227 p.
  13. Nandriş Grigore. Emil Kalužniacki [necrolog] // Codrii Cosminului, II-III, 1925–1926. – Cernăuţi, 1927. – P. 579–582.
  14. Nistor Ion. Die auswärtigen Handelsbeziehungen der Moldau im XIV., XV. und XVI. – Jahrhundert. Gotha, Friedrich Andreas Perthes, 1911. – 240 p.
  15. Nistor Ion. Die geschichtliche Bedeutung der Rumänen und die Anfänge ihrer staatlichen Organisation. – Czernowitz: Eigenverlag-Allgemeine Druckerei, 1913. – 22 p.
  16. Nistor Ion. Die moldauische Ansprüche auf Pokutien. – Wien: in Kommision bei Alfred Hölder, 1910. – 182 p.
  17. Nistor Ion. Drepturile noastre asupra Hotinului. – Chişinău: Tipografia Românească, 1918. – 31 p.
  18. Nistor Ion. Problema ucraineană în lumina istoriei. – Cernăuţi: Tipografia şi editura Glasul Bucovinei, 1934. – 284 p. [Rădăuţi: Ed. Septentrion, 1997. – 300 p.]
  19. Norst Anton. Alma mater Francisco-Josephina. Festschrift zu deren 25-jährigen Bestande. – Czernowitz, 1900. – 133 p.
  20. Puşcariu Sextil. Câteva scrisori // Omagiu lui Ion I. Nistor. 1912–1937. – Cernăuţi: Tiparul Glasul Bucovinei, 1937. – P. 1–21.
  21. Puşcariu Sextil. Memorii. Ediţie de Magdalena Vulpe. Prefaţă de Ion Bulei. Note de Ion Bulei şi Magdalena Vulpe. – Bucureşti: Ed. Minerva, 1978. – 894 p.
  22. Rus Emanuil. Silviu Dragomir şi raporturile româno-slave. Cu o prefaţă de Onufrie Vinţeler. – ClujNapoca: Ed. Eikon, 2004. – 325 p.
  23. Rusu Dorina N. Membrii Academiei Române, 1866–2003. Dicţionar. Ediţia a III-a, revăzută şi adăugită cu un cuvânt înainte de Eugen Simion. – Bucureşti: Ed. Enciclopedică – Ed. Academiei Române, 2003. – 1149 p.
  24. Scrisori către Ioan Bianu. Vol. III. Ediţie, prefaţă şi note de Marieta Croicu şi Petre Croicu. – Bucureşti: Ed. Minerva, 1976. – 709 p.
  25. Şipoş Sorin. Silviu Dragomir – istoric. Prefaţă de Ioan-Aurel Pop. – Cluj-Napoca: Fundaţia Culturală Română, Centrul de Studii Transilvane, 2002. – 440 p.
  26. Trebici Vladimir. Facultatea de Teologie din Cernăuţi (1875–1940) şi importanţa sa ecumenică // Glasul Bucovinei. – V.II, 1. – Cernăuţi-Bucureşti, 1995. – P. 49–55.
  27. Wagner Rudolf. Alma Mater Francisco Josephina. Die deutschsprachige Nationalitäten-Universität in Czernowitz. Festschrift zum 100. Jahrestag ihrer Eröffnung 1875. – München: Verlag Hans Meschendörfer, 1975. – 427 p.
  28. Wagner Rudolf. Vom Halbmond zum Doppeladler. Auswählte Beiträge zur Geschichte der Bukowina und der Czernowitzer Universität “Francisco-Josephina”. – Augsburg, Verlag “Der Südostdeutsche”, 1996. – 535 p.