СЛОВА РОКУ В УКРАЇНСЬКОМУ ПУБЛІЧНОМУ ДИСКУРСІ: СТАТИСТИЧНИЙ ТА КУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ

←2019. – Vol. 15

Левченко Олена Петрівна
д.філол.н., професор, завідувач кафедри прикладної лінгвістики
Національний університет «Львівська Політехніка»

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2019.15.140-154

FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

У цій праці приділено увагу теоретичним проблемам лінгвокультурології / культурної лінгвістики/етнолінгвістики. Проаналізовано методологічні проблеми, пов’язані із виокремленням ключових концептів культури загалом і слів року зокрема. Досліджено кількісні і якісні характеристики слів року українського мовного і культурного простору. Розглянуто українські слова року євромайдан, кіборг, блокада, корупція, безвіз. Сформульовано висновки про головні проблеми лінгвокультурології / культурної лінгвістики / етнолінгвістики, які стосуються вибирання ключових концептів культури і слів року. Так, застосування критерію частотності давало би змогу створювати перелік кандидатів для оцінки експертами чи широким загалом; частотність слів року варто порівнювати з частотністю неологізмів, що дасть змогу передбачати межі частотності, виявляти кандидатів у слова року, враховувати під час цього так звані важливі частини текстів, а також появу таких слів у хештегах, вербальній частині мемів та карикатур. Український матеріал засвідчує той факт, що частотність вживання слів року не завжди корелює з оголошенням тієї чи іншої одиниці словом року. Не всім словам року властивий дериваційний потенціал. У таких слів збільшується концептуальний вміст, їх починають використовувати метафорично, вони стають складниками трансформованих фразеологізмів і інших типів інтертекстем; їх застосовують як власні назви. Факультативною характеристикою досліджених слів року є творення нових синонімічних і антонімічних відношень.

Ключові слова: лінгвокультурологія, культурна лінгвістика, етнолінгвістика, ключовий концепт культури, слово року, частотність.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Албул, Ольга. “Поняття мовна мода як соціо- й лінгвокультурна категорія”. Мова і суспільство 1 (2010): 21-30.
  2. Бiчай, Юлія. “«Модні» слова в сучасній російській мові (на матеріалі тлумачних словників i мовленнєвоï практики мас-медіа кінця ХХ – початку ХХІ ст.)”. Автореферат дис. канд. філол. наук, Днiпропетровськ, 2003.
  3. Вепрева, Ирина. “Об актуальной лексеме Крымнаш”. Русский язык и литература в пространстве мировой культуры : материалы 13 конгр. МАПРЯЛ (Гранада, Испания, 13–20 сент. 2015 г.) 2 (2015): 31–35.
  4. Воркачев, Сергей. “Концепт Счастья: понятийный и образный компоненты”. Известия Академии наук 6 (2001): 47–58.
  5. Жайворонок, Віталій: “Знаки української етнокультури: словник-довідник”. Київ: Довіра, 2006.
  6. Земская, Елена. “Активные процессы современного словопроизводства”. Русский язык конца ХХ столетия (1985–1995) (Москва, 1996): 90–141.
  7. Иссерс, Оксана. “В поисках общего словаря: дискурсивные практики новейшего времени через призму проектов «Слово года»”. Политическая лингвистика 4.50 (2014): 48–53.
  8. Иссерс, Оксана. “От серьезного – до смешного: игровой потенциал российского слова года”. Политическая лингвистика 4 (2015): 25–31.
  9. Левченко, Олена. “Символи у фразеологічних системах української та російської мов: лінгвокультурологічний аспект” (Дисс. доктора філол. наук, Київ, 2007).
  10. Мустайоки Арто / Ирина Вепрева. “Какое оно, модное слово: к вопросу о параметрах языковой моды”. Русский язык за рубежом 2 (2006): 45–62.
  11. Мустайоки Арто / Ирина Вепрева. “Метаязыковой портрет модных слов”. Компьютерная лингвистика и интеллектуальные технологии 14.1 (2015): 438–448.
  12. Мустайоки, Арто / Харри Вальтер / Ирина Вепрева. “Феномен актуального слова 2015 года”. Quaestio Rossica 4.3 (2016): 121-133.
  13. Новиков, Владимир. Словарь модных слов (Москва: Словари ХХI века, 2005).
  14. Новиков, Владимир. Словарь модных слов: Языковая картина современности (Москва, АСТ-Пресс, 2012).
  15. Фомина, Зинаида. “Слова-хронофакты в языке политических текстов”. Язык и эмоции. Волгоград (1995): 207–215.
  16. Харламова, Татьяна. “Ключевые слова текущего момента. Cильное государство, сильная власть на рубеже веков”. Проблемы речевой коммуникации 8 (2008): 138–144.
  17. Цонева, Лиляна. “Слово года «крымнаш» в русском медиадискурсе”. Studia RussicoSlovaca. Ružomberok (2015): 30–38.
  18. Черникова, Наталия. “Актуальные концепты и их лексические репрезентанты”. Филологические науки 6 (2007): 71–80.
  19. Шмелева, Татьяна. “Ключевые слова текущего момента”. Collegium 1 (1993): 33–41.
  20. Шмелева, Татьяна. Кризис как ключевое слово текущего момента. Политическая лингвистика 2.28 (2009): 63–67.
  21. Яворська, Галина. “Гібридна війна як дискурсивний конструкт”. Стратегічні пріоритети. Серія: Політика 4 (2016): 41-48.
  22. Alphateka, https://www.google.com: (12.3.2018).
  23. Głaz, Adam. “Lubelska etnolingwistyka kognitywna a anglojęzyczna lingwistyka kulturowa. Wybrane problemy”. Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury 30 (2018): 231-257.
  24. GRAC – Shvedova, Maria, von Waldenfels, Ruprecht, Yarygin, Sergiy, Kruk, Mikhail, Rysin, Andriy, Starko, Vasyl, Woźniak, Michał (2017-2019): GRAC: General Regionally Annotated Corpus of Ukrainian. Electronic resource: Kyiv, Oslo, Jena. Available at uacorpus.org.
  25. Łaziński, Marek. “Słowo roku 2016 w Polsce i na świecie. Trybunał i pięćset plus w cieniu postprawdy”. tekst i dyskurs-text und diskurs 10 (2017): 245-262.
  26. Liu, Tsun-Jui / Shu-Kai Hsieh /Laurent Prévot. “Observing Features of PTT Neologisms: A Corpus-driven Study with N-gram Model”. Proceedings of the 25th Conference on Computational Linguistics and Speech Processing (ROCLING 2013) (2013): 250-259.
  27. Mjøs, Ole J. / Hallvard Moe / Vilde Schanke Sundet. “The functions of buzzwords: A comparison of ‘Web 2.0’and ‘telematics’”. First Monday 19.12. (2014) https://ojphi.org/ojs/index.php/fm/article/view/4896/4181 (12.3.2018).
  28. Rak, Maciej. “Co to jest kulturem”. LingVaria X (2015): 305-316.