Дослідницький проект: Мова і дискурсивні практики світового медіапростору у контексті змін аксіологічних домінант

←2018. – Vol. 13

Голубовська Ірина Олександрівна

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології

Дарчук Наталія Петрівна

д. філол. наук, проф.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології

Черненко Анна Анатоліївна

к. філол. наук, доц.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2018.13.9-25

FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)

Будь-яка нова епоха породжує певний набір життєвих цінностей, які виформовують нову норму міжлюдських стосунків, новий стиль та образ життя, у кінцевому рахунку  ̶ нові світоспоглядальні соціально заангажовані орієнтири людського буття. Сучасна епоха постмодерну тут і зараз визначає особливий характер життєвих цінностей, вносить суттєві коректури в їх ієрархію і змістове наповнення. При цьому художній дискурс та засоби масової інформації – ЗМІ, які у новому постіндустріальному суспільстві стають універсальною формою отримання знання про соціально-політичне життя глобалізованого суспільства, пропонують певну ієрархію ціннісних смислів, нові психо-поведінкові моделі, тим самим суттєво впливаючи на трансформацію аксіологічної сфери того чи того соціуму. При цьому нові аксіологічні домінанти далеко не завжди спрямовані на консолідацію суспільства: часто-густо вони набувають руйнівної, деструктивної якості, характеру соціокультурної антицінності. Таким чином, великої значущості у наш карколомний час набуває відстеження змін в аксіологічній сфері суспільства на основі вивчення мовних, мовленнєвих та дискурсивних інновацій, що ефективно можна здійснювати із залученням лінгвоінформаційних технологій корпусів мов (зокрема Корпусу української мови, створеного фахівцями КНУ імені Тараса Шевченка під керівництвом професора Наталії Дарчук (www.mova.info), потужного комп’ютерного ресурсу, який надає можливість на основі системи підкорпусів медіатекстів, художньої прози, поезії, наукових текстів проводити лінгвістичну експертизу, у тому числі й відносно змін аксіологічних суспільних орієнтацій.

Основна проблема, на яку буде спрямовано проект,  ̶ розроблення комплексного підходу до діахронно заангажованого вивчення базових соціокультурних цінностей на основі семіотичних опозицій: культура/природа; матеріальне/духовне; радість/горе; здоров’я/хвороба; краса/потворність, який передбачає розроблення методики лінгвокогнітивного та лінгвокультурологічного аналізу художніх та медіатекстів на основі виділення вербально-невербальних маркерів ціннісних домінант, що сприяють формуванню постмодерної картини світу в аспекті постання нових культурних цінностей і антицінностей.

Об’єктом такого дослідження можуть виступити медіатексти корпусів мов (української, російської, англійської, французької, німецької, іспанської тощо), а також відповідні художні дискурси ХХІ століття, розглядувані у контексті представлення змін аксіологічних домінант постмодерного світу. Предметом виступить дослідження особливостей процесу трансформації базових соціокультурних цінностей у постмодерному соціумі, відображені у мовних інноваціях і змінах, у розгортанні та реалізації дискурсивних практик на матеріалі медіа- та художніх текстів української, російської, англійської, французької, німецької мов тощо.

Для реалізації заявленої мети вже створено необхідне підґрунтя. Так, напрацьовано методологію дослідження, а саме: 1) розроблені методи зіставних досліджень мовно-концептуальних систем і аксіологічних домінант у різних лінгвокультурах (І. О. Голубовська, О. Левко), у тому числі в діахронічному вимірі на прикладі окремих концептів (І. О. Голубовська, О. В. Левко, Л. В. Клименко, Г. А. Черненко); 2) опрацьовано методику опису процесів формування ціннісних концептів (Г. А.Черненко); 3) осмислено фразеологізм як маркер активних соціальних процесів, вербалізованих у масовій свідомості (Д. Ю. Сизонов); 4) досліджено трансформації у мові медіа-, зокрема Інтернет-простору, в умовах інформаційної війни та аксіологічних зрушень, викликаних нею, на матеріалі читацьких коментарів та експертного дискурсу (Л. В. Клименко); 5) розроблена методика викриття персуазивного впливу (метастратегії плюс та мінус) у рамках політичного дискурсу (І. О. Голубовська, Д. Д. Харитонова); 6) доступні он-лайн корпуси європейських мов, які можуть стати надійним інструментом вивчення названих явищ (зокрема Корпус української мови, у рамках якого професор Н. П. Дарчук планує розробити універсальні принципи семантичної параметризації аксіологічно заангажованої лексики). Всі ці напрацювання, будучи інтегрованими в єдиний проект, забезпечать цілісне бачення тенденцій розвитку сучасної мови, представлені у медіапросторі різних мов, який на початку ХХІ ст. набув принципово нових форм і охоплює практично всі сфери людського буття, відображаючи його аксіологічні виміри і водночас впливаючи на них.

Виконання поставлених завдань передбачає продовження та поглиблення напрацювань світової та української науки в галузі вивчення взаємозв’язку між мовно-когнітивною та аксіосферою на матеріалі медіа- та художніх текстів. Це, зокрема, доробок представників медіалінгвістики (Д. Перрін, Л. О. Кудрявцева, Л. І. Шевченко та ін.), критичного дискурс-аналізу (Р. Водак, Т. ван Дейк, Н. Ферклоу та ін.), у якому продемонстровано можливості філологічного аналізу в площині експлікації ціннісних настанов, що транслюються за допомогою мови та виформовуються її засобами. Власне мовні аксіологічні структури, які неминуче при цьому оприявнюються, детально було описано в працях Г. фон Врігта, О. А. Івіна, О. М. Вольф, В. М. Телії, Н. Д. Арутюнової, Т. А. Космеди. Здобутки когнітологів (М. М. Болдирєв П. Вайт, Р. Джекендофф, С. А. Жаботинска, Дж. Лакофф, Р. Ленекер, Дж. Мартін тощо) надають можливість перейти на інший – прагматично та соціокультурно заангажований рівень розуміння аксіологічних змін, які презентуються медіатекстами та текстами художньої літератури.

Дискурсивні вияви цінностей як феноменів лінгвокультури вивчали Т. Вельхофф, Ж. Житвогнан, С. Жан-Франсуаз, В. І. Карасик. Спроби каталогізувати цінності робилися від часів античності (Аристотель) до сьогодення (Г. Ласуел, А. Маслоу, Ш. Шварц та ін.). Мовознавці доповнили ці напрацювання культурно маркованими тезаурусами (Л. К. Байрамова, Є. Бартмінські, О. І. Бессонова, В. І. Кононенко, Я. Пузиніна та ін.). Однак очевидною є прогалина в дослідженнях динамічних процесів в аксіосфері, реалізованих тими чи тими мовно-когнітивними структурами. Є нагальна потреба у створенні дослідницької рамки вивчення тих явищ мови та мовлення, що заангажовані ціннісно: мовне конструювання ідентичності, відстеження факторів її змінності (О. Гнатюк, В. М. Кулик, М. Рейзігл, М. Рябчук, Ф. Рібейро та ін.), мова ворожнечі, аксіологічних конфліктів і ширше – консцієнтальних, інформаційних воєн (В. П. Горбулін, Л. Ф. Компанцева, О. С. Снитко, Н. В. Слухай, Г. М. Яворська). Хоча в деяких працях зроблено спроби описати закономірності семантичних змін на рівні аксіології значення (Т. М. Антонченко, С. В. Зубарєв, О. В. Орлова, О. О. Ткаченко та ін.), проте все ще не вистачає дослідницької моделі, яка б надала можливість аналітичного охоплення всіх трансформацій, що пов’язані з перетвореннями в системі суспільних аксіологічних домінант та їх рефлексами у вигляді тих чи тих особливостей розвитку мови та мовлення. Саме на цих проблемах, які досі лишаються недостатньо вивченими, планується зосередити дослідницьку увагу, залучивши, чи не вперше, для їх вирішення досягнення світової корпусної лінгвістики.

Постіндустріальна ера інформаційного суспільства зумовила карколомні зміни фактично на всіх ділянках суспільного життя, спричинила появу нової ієрархії цінностей, індукувала формування принципово нової картини світу найновішого часу. Мова як найчутливіший індикатор суспільно-політичних змін закарбовує у своїх лексико-фразеологічних формах і дискурсивних реалізаціях трансформацію старих і появу нових соціокультурних цінностей, які нерозривно пов’язані із виникненням нових смислів людського буття. Сучасні медійні тексти та сучасний художній дискурс, маючи потужний потенціал впливу на людську особистість, фіксують цю нову систему ціннісних смислів. Причому, якщо медіадискурс її часто-густо нав’язує за допомогою маніпулятивних стратегій і тактик,  ̶ у художньому дискурсі відбувається її рефлексія. Таким чином, виникає нагальна потреба в дослідженні еволюції соціокультурних цінностей, що виступають орієнтирами індивідуального та суспільного життя людини, які можуть бути відстежені на мовно-дискурсивному матеріалі за допомогою віднайдення певних вербально-авербальних маркерів трансформацій і змін у ментальності того чи того етносу.

Робоча гіпотеза такого масштабного проекту полягатиме в тому, що дослідження мовних та дискурсивних рефлексів змін у ціннісних настановах сучасного нам суспільства, зроблене із залученням корпусних даних на матеріалі мов «середньоєвропейського стандарту», виявить основні риси нової концептуальної картини світу сучасності на підставі окреслення спільної для багатьох етносів (принаймні європейських) системи цінностей та антицінностей.

Мету проекту можна сформулювати як створення алгоритму аналізу процесу змін аксіологічних орієнтацій суспільства, який буде здійснений на матеріалі художніх та медіатекстів із залученням корпусного підходу до опрацювання мовно-мовленнєвих даних. Поставлена мета імплікує розв’язання таких завдань:

  • Проаналізувати і схарактеризувати основні наукові підходи до вивчення мови ЗМІ та постмодерного літературного тексту в міждисциплінарному аспекті на перетині ідей, що сформувалися у сучасній лінгвокультурології, лінгвокогнітології, медіалінгвістиці, політичній лінгвістиці, філософії, герменевтиці, літературознавстві.
  • Вивчити соціальні, політичні, економічні, психологічні, лінгвістичні та інші фактори впливу на сучасну людину в аспекті змін аксіологічних констант в її сприйнятті дійсності та виформовування нової постмодерної картини світу.
  • Визначити універсальні, а також національно-специфічні для окремих культур аксіологічні домінанти на матеріалі сучасних офіційних (газети, журнали, комерційні сайти) та неофіційних (інтернет-блоги, чати, дискусії, форуми) інтернет-ресурсів із урахуванням фундаментальних змін в аксіосфері суспільства, які відбулися протягом останніх 10-15-ти років; розробити їх типологію.
  • Опрацювати інтегрований підхід до аналізу мови ЗМІ та постмодерного літературного тексту, який передбачав би виділення вербально-невербальних маркерів ціннісних домінант на основі застосування лінгвоінформаційних технологій ментально-мовної кластеризації текстів корпусів мов та їх лінгвістичної експертизи.

Актуальність такого роду дослідження зумовлена повною відсутністю системних досліджень у заявленій площині як на вітчизняних теренах, так і за кордоном, адже наразі не існує розвідок, у рамках яких була б зроблена спроба дослідити зміни в аксіосфері сучасного суспільства на матеріалі багатьох європейських мов із залученням корпусного підходу до опрацювання мовно-мовленнєвих даних і виділення при цьому як глобальних, так і національно-специфічних цінностей, притаманних окремим лінгвокультурам.

В основу цього дослідження буде покладено антропоцентричний підхід як скерований на людину та прагматику її життя, а також комплекс неолінгвістичних підходів до тлумачення лексико-фразеологічних та лексико-граматичних інновацій у медіа, які розглядатимуться під лінгвокогнітивним, лінгвокультурологічним, лінгвопрагматичним, дискурсивним, сугестивним кутами зору. Базою для здійснення всіх вище зазначених підходів виступатимуть лінгвоінформаційні технології корпусів опрацьовуваних мов. Щодо матеріалів КУМ (Корпусу української мови), на його основі буде здійснено ментально-мовну кластеризацію текстів Корпусу, лінгвістичну параметризацію як підґрунтя для експертизи будь-якого тексту, на основі чого будуть інтерпретовані результати лінгвістичної експертизи. Такого роду підхід ще ніколи не опробовувався з метою дослідження мовних рефлексів аксіологічних зсувів у свідомості різних етносів. Кінцевою метою проекту буде створення цілісного дослідницького діахронно заангажованого фрейму у царині опрацювання мовно-мовленнєвих проекцій динаміки змін аксіологічних констант, досліджуваних на матеріалах корпусів мов.

Для здійснення проекту будуть застосовуватися описовий, порівняльний, зіставно-типологічний, таксономічний методи; методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції; методи структурно-семантичного аналізу слова: компонентний та контекстуальний аналіз, трансформаційний метод, функціонально-стилістичний метод, метод безпосередніх складників та дерев залежностей, кількісно-якісного аналізу, статистичного аналізу; методи, що постали у новітній час: метод дискурс-аналізу та метод контент-аналізу, прототипічний аналіз, метод концептуального аналізу, фреймового / гештальт-аналізу, конверсаційного, прагматичного та текстологічного аналізу, лінгвокультурологічної інтерпретації, внутрішньої інтроспекції; комплекс медіалінгвістичних методів – медіапланування, медіамоніторингу, медіафреймінгу та ін.

У рамках проекту планується: 1) розробити методику лінгводеконструкції вербалізованих аксіологічних структур, що надасть можливість оприявнювати приховані ціннісні настанови мовця та його наміри впливати на аксіологічні уподобання адресата, розпізнавати способи такого впливу, реалізовані на різних рівнях мовної системи і тексту; 2) віднайти закономірності впливу мас-медійних та художніх текстів на процес трансформації аксіологічних домінант світової та української громади; 3) відстежити новації у розвитку національних систем мов (поява нових лексичних та фразеологічних одиниць – неолексем і неофразем); 4) установити напрямки зміни мовної норми під впливом узуально-оказіональних використань; 5) розробити програмне забезпечення для автоматичної лінгвістичної експертизи текстів, яка надаватиме досліднику повну інформацію про текст, висвітлюючи його аспекти: функціональний (оцінка за вживаністю); синтагматичний (сполучуваність – оцінюється за якісними та кількісними ознаками; L-грами); епідигматичний (оцінювання за кількістю значень словникових одиниць); парадигматичний (входження словникових одиниць до різних лексичних парадигм); хронологічний (накопичена частота вживаності лексем у певний часовий період).

Очікувані результати спиратимуться передусім на спостереження за семіотичною реальністю мовного узусу, представленого у світовому та українському медіа- та художньому просторі, результати чого будуть піддані багатоаспектному мовознавчому аналізу із залученням статистичних даних електронних корпусів мов (англійської, німецької, української та інших). Першочерговим завданням у цій царині можна вважати розроблення способів фіксації культурно та ціннісно маркованих мовно-мовленнєвих одиниць різного рівня абстракції.

Наразі не існує досліджень, у рамках яких було б зроблено спробу дослідити зміну аксіосфери сучасного суспільства на матеріалі декількох мов із залученням корпусного підходу до опрацювання мовно-мовленнєвих даних із подальшим виділенням як універсальних, так і національно-специфічних цінностей, притаманних окремим лінгвокультурам. І хоча вплив суспільства на розвиток мови в лінгвістиці висвітлюється з початку 2000-х рр. [Блакар 1987; Кудрявцева, Дядечко, 2005], це робилося переважно соціологами, які досліджували ціннісні аспекти такого впливу, звертаючись до кількісних методів, передусім контент-аналізу. Філологи ж з пропозицією якісного аналізу семантики мовних та мовленнєвих одиниць все ще залишаються на маргінесах. Так, запропонований О. О. Тараненком [Тараненко 2012-2014] аналіз формування аксіологічних пріоритетів українського суспільства не охоплює тих процесів, що відбуваються за межами українського інформаційного простору; окрім того, автор зосереджується переважно на словотвірних аспектах мовного буття,  ̶ водночас у пропонованому дослідженні передбачено охопити різні рівні мовного аналізу, починаючи від морфолого-лексичного аж до рівня семантики тексту та метадискурсу. Праця Р. Джекендоффа [Jаckendoff 2001] розкриває структуру ціннісного концепту, але не дає уявлення про динаміку його формування й трансформації, зокрема у взаємозв’язку з іншими мовними процесами, що відбуваються у медіапросторі. Пропоноване дослідження якраз зосереджено на з’ясуванні специфіки моделей аксіологічних трансформацій, які відбуваються у просторі сучасних медіа. Окрім того, давно вже виникла нагальна потреба опробовування методу критичного дискурс-аналізу у царині мовознавства [Wodak, Meyer2009].

Новизна методики автоматизованої лінгвістичної експертизи тексту, яка покликана забезпечити автоматичну обробку частини даних та їхній статистичний аналіз, зумовлена тим, що сучасні корпуси мов часто-густо не дають можливості отримати інформацію про граматичні та семантичні особливості аналізованого тексту (див. альтернативні корпуси української мови он-лайн: korpus.org.ua/search/; Проект групи Lang-Ukr. URL: http://lang.org.ua/uk/; General Regionally annotated Corpus of Ukraine. URL: http://uacorpus.org/; Корпуси текстів української мови ДонНУ. URL: corpora.donnu.edu.ua та ін.).

Очікувані результати можуть суттєво вплинути на розширення можливостей саморефлексії людини у контексті оприявнення аксіологічних настанов, які мовці умисно чи мимохіть транслюють у своїй повсякденній комунікації (багато з них формують саме медіа- та художні тексти). Це вкрай важливо в умовах інформаційної, консцієнтальної війни, коли існує потреба у підвищенні рівня критичного сприйняття масмедійних текстів, які дуже часто виступають знаряддям політичної пропаганди. Так само нагальною є потреба розуміння, які саме засоби використовують авторитетні мовці для формування певної ціннісної ієрархії суспільства; діагностування аксіологічних змін на рівні функціонування медіадискурсу в період активізації глобалізаційних процесів, коли стикаються та перетинаються різні системи цінностей. Особливої актуальності зміна ціннісної шкали набуває у наш час, коли відбувається бурхливий розвиток української нації як особливої спільноти зі своєю мовно-культурною ідентичністю і своєю системою традиційних цінностей. Примат ідеального на матеріальним, який зумовлює наукову й концептуальну картини світу сучасності, фактично ставить економічний успіх країни в залежність від тих аксіологічних домінант гуманітарної сфери, які вже довели свою ефективність на прикладі розвинених європейських країн та США.

Результати планованого дослідження нададуть можливість запропонувати цілісне бачення мовних та дискурсивних процесів, що відбуваються в сучасному світовому та українському медіапросторі під впливом аксіологічних змін. Вироблення необхідних методів та методик дослідження цих процесів, зокрема автоматизованої експертизи текстів, аксіологічної лінгводеконструкції, діахронного моделювання аксіологічних мовних змін тощо суттєво збагатить методолого-методичний апарат сучасного мовознавства та гуманітарних наук у цілому, що є конче необхідним для дослідження цілого комплексу актуальних на сьогодні проблем конструювання ідентичності, міжкультурної комунікації, з’ясування специфіки мови ворожнечі, осмислення тоталітарного та колоніального минулого країн пострадянського простору, і не тільки.

Висновки щодо особливостей відображення в мові аксіологічних домінант, які виформовують світоспоглядання сучасної людини, їх впливу на становлення нового формату громадянського суспільства, стануть логічним продовженням сучасних напрацювань у царині мовної семантики, лінгвоконцептології, прагмалінгвістики, корпусної лінгвістики, піднімаючи філологічні напрацювання сьогодення на якісно новий рівень усвідомлення та узагальнення у контексті потреб саморефлексії людства у цілому.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Арутюнова, Н. Д. Язык и мир человека (Москва, Языки русской культуры, 1999), 896.
  2. Бєссонова,О. Л. «Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти.» Автореф. дис. д-ра філол. наук, Київ, 2003.
  3. Блакар,Р. М. «Язык как инструмент социальной власти.» Язык и моделирование социального взаимодействия, сост. В. М. Сергеева и П. Б. Паршина; общ. ред. В. В. Петрова (Москва, Прогресс, 1987): 88–125.
  4. Водак,Р. «Взаимосвязь «дискурс – общество»: когнитивный подход к критическому дискурс-анализу.» Современная политическая лингвистика, Э. В. Будаев, А. П. Чудинов (Екатеринбург, 2006): 123–136.
  5. Водак,Р. «Критическая лингвистика и критический анализ дискурса.» Политическая лингвистика 4 (38) (2011): 286–291.
  6. Вригт,Г. Х. фон. Логико-философские исследования: избранные труды, пер. с англ. Е. И. Тарусина, А. С. Карпенко и др.; общ. ред. Г. В. Рузавина, В. А. Смирнова (Москва, Прогресс, 1986), 600.
  7. Вольф, Е. М. «Оценочное значение и соотношение признаков «хорошо» / «плохо».» Вопросы языкознания 5 (1986): 98–106.
  8. Голубовська, І. О. «Мова соціальних мереж як новітній лінгвістичний феномен.» Мовні і концептуальні картини світу55 (2) (2015): 49-56.
  9. Голубовська, І. О., Клименко, Л. В., Левко, О. В., Гудзенко, О. П., Александрова, Г. А., Черненко, А. А. Концепти і концептосфери: динамічні виміри: колективна монографія, під ред. І. О. Голубовської, Л. В. Клименко (Київ, Логос, 2017), 178.
  10. Голубовська, І. О, Орлова, Т. В. Політичний дискурс як інструмент маніпулювання свідомістю електорату (на матеріалі інавгураційної промови Дональда Трампа 20 січня 2017 р.).» StudiaLinguistica 11 (2017): 9-29.
  11. Голубовська, І. О., Черненко, Г. А. «Фреймове моделювання концепту ДОБРОЧЕСНІСТЬ: зіставний аспект.» Мовознавство 1 (2017): 3-12.
  12. Дарчук, Н. П. «Корпус текстів Тараса Шевченка як джерело для мовознавчих студій.» Science and Education: A New Dimension. Philology 32, Issue 122 (Budapest, 2017): 33-38.
  13. Дарчук, Н. П. «Компьютерная грамматика украинского языка АГАТ и перспективы ее использования.» Актуальные проблемы современной прикладной лингвистики 37 (Минск, 2017): 37-43.
  14. Дарчук, Н. П., Алексієнко, Л. А. «Автоматичне конструювання частотного словника сполучуваності української мови.» Сучасна україністика: Проблеми мови, літератури і культури. Оломоуцький симпозіум україністів (Оломоуць, 2016): 33-38.
  15. Жаботинская, С. А. «Язык как оружие в войне мировоззрений. Майдан – Антимайдан : словарь-тезаурус лексических инноваций : Украина, декабрь 2013 – декабрь 2014.» Интернет-издание (Киев, Укр. асоц. когнітивної лінгвістики і поетики, 2015), доступ http://uaclip.at.ua/zhabotinskaja-jazyk_kak_oruzhie.pdf (дата обращения: 30.01.2018).
  16. Ивин, А. А. Аксиология (Москва, Высш. шк., 2006), 390.
  17. Клименко, Л. В. «Семантичний простір фланерства у французькій лінгвокультурі.» Science and Education a New Dimension. Philology31 (V), Issue 118 (Budapest, 2017): 33-36.
  18. Кудрявцева,Л. О., Дядечко Л. П., Дорофєєва О. М., Черненко Г. А., Філатенко І. О. «Сучасні аспекти дослідження мас-медійного дискурсу: експресія – вплив – маніпуляція.» Мовознавство 1 (2005): 58-
  19. Levko, O. «Somatic means of emotion verbalization in Ancient Greek and Ukrainian linguocultures.» Science and Education: A New Dimension. Philology 26 (IV), Issue 106 (Budapest, 2016): 30-33.
  20. Левко, О. «Діахронні виміри вербалізації концептів ПРАВЕДНІСТЬ і ΔΙΚΑΙΟΣΥΝΗ в українській мові та грецькій мові Нового Завіту: точки перетину.» Studia linguistica 9 (2016): 54-63.
  21. Лингвистика и аксиология. Этносемиометрия ценностных смыслов: коллективная монография, Е. Ф. Серебренникова, Н. П. Антипьев, Л. Г. Викулова и др. (Москва, Тезаурус, 2011),
  22. Сизонов, Д. Ю. «Психолінгвістичні основи медіаграмотності: до проблеми інтерпретації медіатекстів.» Science and education 7 (2017): 82-88.
  23. Тараненко, О. О. «Українська мова і сучасна мовна ситуація в Україні.» Мовознавство 4 (2001): 3–19.
  24. Тараненко, О. О. «Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалі української мови кінця ХХ – початку ХХІ ст.).» Мовознавство (2012), №3: 3–31 ; № 5: 13–40 ; № 6: 3–22 ; (2013), № 6: 3–26 ; (2014), № 1: 3–31 ; № 3: 3–33; № 5: 14–34.
  25. Харитонова, Д. Д. «Реалізація дихотомії «свій ↔ чужий» у політичному дискурсі (на матеріалі виступу в суді Ю. В. Тимошенко).» Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, Серія: Філологія 27, т 1 (Одеса, 2017): 154-157.
  26. Шевченко, Л. І. «Медіалінгвістика в сучасній Україні: аналіз ситуації.» Актуальні проблеми української лінгвістики:теорія і практика 26 (2013): 3–12.
  27. Черненко, А. А. Мовленнєвий вплив на ціннісні системи: діапазон імовірностей (Київ, Видавничий дім «Дмитра Бураго», 2018), 404.
  28. Яворська, Г.М. «До проблеми формування європейської ідентичності в Україні.» Наукові записки Інституту політичних і етнографічних досліджень ім. І. Ф. Кураса 42 (2008): 269-277.
  29. Bartmiński, J. «Projekt i założenia ogólne słownika aksjologicznego.», [w:] Język a Kultura, t. 2, red. Jerzy Bartmiński, Jadwiga Puzynina (Wrocław, 1989): 293-312.
  30. Golubovska, I. «Lingual Concept: Epistemic Approaches in Modern Ukrainian Linguistics.» Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, Серія: Філологія 27, т. 1 (Одеса, 2017): 128-132.
  31. Fairclough, N. Discourse and SocialChange (Cambridge, PolityPress, 1992),
  32. Fairclough, I. & Fairclough, N. Political Discourse Analysis. A Method for Advanced Students (London, Routledge, 2012).
  33. Jаckendoff, «The peculiar logics of Value.» Journal of Cognition and Culture 3–4 (2001): 375–407.
  34. Wodak, R., Meyer, M. Critical discourse analysis: history, agenda, theory,and methodology. Methods for Critical Discourse Analysis, by Wodak, Ruth (London, Sage, 2009): 1-33.